Історія

Мистецтво зачіски має давню історію. Важко встановити, коли саме виникла культура догляду за волоссям, але деякі факти свідчать, що вже 2-3 тис. років до н.е. жінки робили собі різні зачіски та прикрашали своє волосся.

Картини і скульптури відомих митців – найкращі свідки розвитку цього мистецтва. Мікеланджело, Джотто, Дюрер, Брейгль знайомлять нас із традиційними жіночими зачісками епохи Ренесансу. Це складні, дещо вигадливі переплетіння довгого волосся, які прикрашалися перлинами, пір’ям, діадемами, коштовним камінням. Для створення зачісок використовувались дерев’яні палички, металеві шпильки та стержні «каламіс».

У XVI сторіччі Іспанія дарує світові новий художній стиль – бароко, що захопив спочатку Францію, а потім Англію. У подальшому швидко розповсюдився всією Європою. Ознака цього стилю у зачісках – це їхній величезний розмір. У період пізнього бароко для підтримки цих конструкцій використовувалися навіть каркаси з металевого дроту. А прикрашали ці споруди декоративними корабликами, баштами з мережива. Карети спеціально робили з відкидним верхом, аби дами з височенними зачісками могли подорожувати. Саме тоді жінки вперше почали фарбувати волосся, для цього вони використовували кольорову пудру.

Французька революція поклала край громіздким витворам з волосся, започаткувавши моду на прості зачіски. У цей час активно розвивається мистецтво завивки. У 1881 році французький перукар Марсель винайшов новий спосіб для цього – гарячу плойку.

Революція в Німеччині також позитивно вплинула на перукарське мистецтво: 1890 року вперше було зроблено тривалу хімічну завивку-перманент. Винахід належить німцю Шарлю Несте. На відміну від усієї Європи в Росії перманент з’явився набагато пізніше.

Жовтнева революція і тривалий період емансипації на довгі роки запровадили моду на короткі стрижки. Навіть зараз це – домінуюча ознака сучасності. Але мода на здорове, сяюче волосся не мине ніколи.